День Державного Прапора України

 Сьогодні, 23 серпня, в Україні відзначають День державного прапора України.

Раніше День прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. Столиця відзначала це свято 24 липня. Саме цього дня у 1990 році синьо-жовтий прапор було піднято над Київською мерією. Проте Київ не став першим містом України де було піднято наш прапор. Так, спочатку національний стяг з’явився над будівлями міськрад міст Стрий (Львівська обл.), Львів, Тернопіль, Житомир.

23 серпня 1991 року групою народних депутатів синьо-жовтий український прапор внесено у сесійну залу Верховної Ради, а вже 4 вересня його урочисто підняли над будинком парламенту. Згодом постановами Верховної Ради України від 18 вересня 1991 року «Про прапор України» і від 28 січня 1992 року «Про Державний прапор України» національному прапору фактично було надано статус офіційного прапора країни.

День Державного Прапора України відзначається згідно з Указом Президента № 987/2004 від 23 серпня 2004 року, щорічно цього дня.

Перший урок у 2015-2016 н.р. вчителів Маловисківського району

Ознайомитися»»»

Завершилася акція «З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ»

Завершилася акція «З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ» по облаштуванні патріотичних клумб. Під час підготовки та проведення акції було висаджено сотні чорнобривців.

Лозунг екологічної акції:

«Ми любимо своє село та хотіли його зробити ще кращим!

Мали безліч ідей та почали втілювати їх у життя!»

Результатами акції стали оригінально оформлені квіткові клумби.

Дякуємо 11 класу за активність та креативність! 

ПЕРШИЙ УРОК «Слава героям – синам України!»

Created with Padlet

ПЕРШИЙ УРОК «Слава героям – синам України!» 

Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2015-2016 навчальному році

Методичні рекомендації для проведення Першого уроку в 2015/2016 навчальному році: [методичні рекомендації] / Ю.В. Міцай, С.М. Пляка, О.П. Третяк, Л.А. Гайда – Кіровоград: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2015. –40 с.

Ми – нація єдина!

ЛЕГЕНДА

Жила собі жінка. І мала вона трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя.

Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір. Найстаршому матір подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед, показувала шлях до кращого життя. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім’я Тризуб.

Середньому сину мати дала в дорогу блакитно жовтий одяг. Сміливий та сильний був середній син, і прославив він свою матір добрими звитяжними (героїчними вчинками). Люди запам’ятали його і прозвали Прапором.

А найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди лунала його дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний спів люди дали йому ім’я Гімн. Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо-жовтий прапор і урочистий гімн прославляють рідну неньку – Україну.

Вони стали державними символами України.

А.Сокол, О. Конечна. Уривок з книги «Моя країна – Україна».

Свято Івана Купала: звичаї і традиції ...

Всіма улюблене народне свято Іван Купала, бере свої витоки з язичництва. Вважається, що походженням свята Івана Купала ми зобов’язані східним і західним слов’янам.

В давнину, ще до приходу християнства, люди свято Івана Купали пов’язували з літнім сонцестоянням, яке за старим стилем календаря припадало на 20-21 червня. З прийняттям християнства, люди не відкинули свято Івана Купали, а навпаки, приурочили цей день, до дня Івана Хрестителя, який за старим стилем припадає на 24 червня. Але за новим стилем календаря день Іоанна Хрестителя припадає на 7 липня. Зазнавши зміни через багато років, свято Івана Купали втратило свій справжній астрономічний час, який доводиться спочатку на літнє сонцестояння.

Як народне свято, день Івана Купала відбувається з багатьма своєрідними обрядами та піснями. З далекої давнини збереглися в українського народу ці купальські звичаї.

Купальські забави відбуваються ввечері, вночі (в Купальску ніч, або, як кажуть, нічку-купалочку) і в самий день Купала. Найбільш ймовірно, що назва свята походить від слова «купатися», адже під час проведення купальських забав обов'язковим є обряд купання. На західноукраїнських землях свято має назву «собітка», а пісні називаються «собітковими». Ця назва походить від слова «собити», тобто добувати тертям вогонь для обрядового вогнища.

У колі річних свят Купало є одним із найголовніших, і відзначається урочисто і пишно. Цьому сприяє пора його проведення: Сонце в цю пору найсильніше, трави і квіти найбільш цілющі. За повір’ями, опівночі вогнистим цвітом розквітає папороть, віщуючи тому, хто здобуде його, скарби, багатство, статок і здоров’я.

Але папороть не є квітковою рослиною і розмножується спорами. Тому можна з упевненістю сказати, що квітку папороті поки ніхто не знаходив. А якщо хтось скаже, що знайшов - він, напевно, гарний фантазер. 

Читати далі»»»