середу, 15 липня 2015 р.

Ми – нація єдина!

ЛЕГЕНДА
Жила собі жінка. І мала вона трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя.
Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір. Найстаршому матір подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед, показувала шлях до кращого життя. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім’я Тризуб.
Середньому сину мати дала в дорогу блакитно жовтий одяг. Сміливий та сильний був середній син, і прославив він свою матір добрими звитяжними (героїчними вчинками). Люди запам’ятали його і прозвали Прапором.
А найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди лунала його дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний спів люди дали йому ім’я Гімн. Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо-жовтий прапор і урочистий гімн прославляють рідну неньку – Україну.
Вони стали державними символами України.
А.Сокол, О. Конечна. Уривок з книги «Моя країна – Україна».


вівторок, 7 липня 2015 р.

Свято Івана Купала: звичаї і традиції ...

Всіма улюблене народне свято Іван Купала, бере свої витоки з язичництва. Вважається, що походженням свята Івана Купала ми зобов’язані східним і західним слов’янам.
В давнину, ще до приходу християнства, люди свято Івана Купали пов’язували з літнім сонцестоянням, яке за старим стилем календаря припадало на 20-21 червня. З прийняттям християнства, люди не відкинули свято Івана Купали, а навпаки, приурочили цей день, до дня Івана Хрестителя, який за старим стилем припадає на 24 червня. Але за новим стилем календаря день Іоанна Хрестителя припадає на 7 липня. Зазнавши зміни через багато років, свято Івана Купали втратило свій справжній астрономічний час, який доводиться спочатку на літнє сонцестояння.

Як народне свято, день Івана Купала відбувається з багатьма своєрідними обрядами та піснями. З далекої давнини збереглися в українського народу ці купальські звичаї.

Купальські забави відбуваються ввечері, вночі (в Купальску ніч, або, як кажуть, нічку-купалочку) і в самий день Купала. Найбільш ймовірно, що назва свята походить від слова «купатися», адже під час проведення купальських забав обов'язковим є обряд купання. На західноукраїнських землях свято має назву «собітка», а пісні називаються «собітковими». Ця назва походить від слова «собити», тобто добувати тертям вогонь для обрядового вогнища.
У колі річних свят Купало є одним із найголовніших, і відзначається урочисто і пишно. Цьому сприяє пора його проведення: Сонце в цю пору найсильніше, трави і квіти найбільш цілющі. За повір’ями, опівночі вогнистим цвітом розквітає папороть, віщуючи тому, хто здобуде його, скарби, багатство, статок і здоров’я.

Але папороть не є квітковою рослиною і розмножується спорами. Тому можна з упевненістю сказати, що квітку папороті поки ніхто не знаходив. А якщо хтось скаже, що знайшов - він, напевно, гарний фантазер.